Субота, 17.11.2018, 23:22
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас, Гість
 


У сучасному світі комп'ютер є своєрідним "інтелектуальним знаряддям", що дає людині змогу вийти на новий інформаційний рівень. Його можна розглядати і як сучасний засіб діяльності старшого дошкільника. П'ятирічна дитина проявляє великий інтерес до комп'ютера — його будови, функцій, можливостей, різноманітних комп'ютерних ігор. У цьому віці малюк здатний свідомо обирати спосіб дії, приймати особливі умови, які пропонує комп'ютерна технологія. Це стає можливим завдяки розвитку в дошкільника символічної функції наочно-образного мислення. Працюючи на комп’ютері, дитина шостого року життя діє з наочними екранними образами, яким надає ігрового значення, переходить від звичайних практичних дій із предметами до дії з ними в образному плані (уявному, модельному, символічному).

Сьогоднішня практика засвідчує, що дошкільний навчальний заклад використовує комп'ютерні ігри у спеціально обладнаному комп'ютерно-ігровому комплексі, завдяки чому їх можна поєднувати з іншими видами занять.

Комп’ютерні ігри та вправи необхідно розглядати як особливий засіб, що стимулює творчу активність дітей. Вони цікаві та доступні, а закладені в них ігрові завдання містять не тільки навчальний матеріал, способи та засоби для його вирішення, а ще мотив та мету, які стимулюють дитину.

 Проблема використання комп’ютерно орієнтованих засобів навчання в дошкільних закладах розглядається в двох напрямках: 1)впровадження у дидактику дошкільної освіти інформаційних технологій і педагогічних методів їх застосування; розробки структури занять, рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних вимог, проблем безпеки з організації комп’ютерно-ігрового комплексу в дошкільних навчальних закладах. 2) Всебічний розвиток дітей в комп’ютерно орієнтованому ігровому середовищі: оволодіння умінням вирішувати завдання конструктивної діяльності; формування просторових уявлень; розвиток логіко-математичних умінь; творчої активності інтелектуальний, естетичний розвиток дитини.

 Комп'ютерна гра — програмний засіб, що надає можливість спрямувати діяльність дитини на досягнення певної дидактичної мети у ігровій формі.

Діти в процесі комп’ютерних ігор здебільшого оперують символами і знаками, отож особливе значення має підготовленість дітей, як психологічна, так і фізична. Перш ніж грати в комп’ютерні ігри, не зважаючи з якою метою – навчальною чи розважальною, необхідно щоб їм передували ігри зі звичайними іграшками і предметами-замінниками. Поетапне формування різних видів традиційних ігор створює базу для залучення дітей до комп'ютерних ігор. Отож, іграм на комп'ютері з будь-яким змістом передує діяльність дітей з опорою на реальний предмет чи реальні дії.

 Комп’ютерні ігри:

 допомагають дітям краще засвоювати знання, стимулюють опанування новими знаннями, виявляють прогалини в певних видах колективної роботи, забезпечують досягнення дітьми певного рівня інтелектуального розвитку, який необхідний для подальшої навчальної діяльності в процесі комп'ютерної "діяльності" у дитини розвиваються позитивні емоційні реакції. Водночас це сприяє корекції й розвитку психічних процесів;

 заняття з використанням комп'ютерних програм, розвивальних ігор стимулюють у дітей цікавість і прагнення досягти поставленої мети.

 Ситуації, в які потрапляє дитина під час комп'ютерної гри уявні, однак почуття, що дитина переживає - реальні. Отже, скеровуючи зміст гри, включаючи до її сюжету відповідні ролі, дорослий може програмувати відповідні пізнавальні та емоційно-ціннісні властивості дітей.

 У комп'ютерних іграх діти виконують дослідницьку роботу, не задумуючись над ними. Педагогам потрібно підтримувати такі навички дослідження:

 уміння отримувати інформацію;

 правильної аналізувати та інтерпретувати;

 формулювати висновки, припущення;

 вміти будувати перевірочний експеримент;

 коригувати свої подальші дії.

 Комп'ютер надає можливість індивідуалізації навчання. Дитина сама регулює темп і кількість розв'язуваних ігрових навчальних завдань. У процесі своєї діяльності за комп'ютером дитина здобуває впевненість у собі, у тім, що він багато чого може.

Комп'ютер дозволяє моделювати такі життєві ситуації, які не можна побачити в повсякденному житті (льодохід, поле ракети або супутника, перетворення лялечки в метелика, несподівані й незвичайні ефекти).

Комп'ютер дуже «терплячий», ніколи не лає дитину за помилки. А чекає, поки він сам виправить їх.

Оскільки домашні комп'ютери здебільшого використовуються не тільки для роботи і навчання, а й для ігор, то постає питання правильного вибору - які комп'ютерні ігри розвивають дитину, а які з них мають сумнівну цінність успішного розв'язання означеного питання важливими є знання жанрової класифікації ігор.

Основних жанрів комп'ютерних ігор декілька, однак у кожному з них існують свої різновиди. Отож різних видів комп'ютерних ігор набагато більше ніж може видатись на перший погляд. Ігри одного жанру можуть мати між собою багато спільного, а також може бути в одній грі й кілька жанрів. Отже, умовно всі комп'ютерні ігри можна класифікувати таким чином:

 Адвентурні (в перекладі з англійської – пригодницькі) Візуально вони оформлені як мультиплікаційний фільм, однак з інтерактивними властивостями – можливістю управляти перебігом подій. Для вирішення поставлених завдань необхідно володіти кмітливістю і розвиненим логічним мисленням. Головним в таких іграх є те, що потрібно «щось» знайти. Стратегії. Основна ціль стратегічних ігор: управління ресурсами, корисними копалинами, військами, енергією чи іншими подібними складовими (юнітами). При цьому часто необхідно здійснювати не тільки довготривале планування, а й слідкувати за означеною ситуацією.

Аркадні. Для такого жанру характерне поділ гри на рівні, коли нагородою і метою є право переходу до наступного епізоду, місії. Здебільшого, в кінці кожної місії гравцеві потрібно подолати противника.

 Рольові. В іграх цього жанру в розпорядженні геймера (гравця) є невеликий загін персонажів, кожен з яких виконує певну роль чи функцію. Задача героїв - спільними зусиллями дослідити віртуальний світ з метою виконання поставленої на початку гри мети (цілі).

3D-Action. Коротко девіз цих ігор можна виразити словами "Зруйнуй!". Повністю тип ігор для розваг. Вони розвивають моторні функції, дещо гірше -пізнавальні, при цьому є сумнівними для розвитку мислення і розв'язання завдань морального виховання.

 Логічні. Їх користь полягає в тому, що вони розвивають навички логічного мислення, особливо в дітей дошкільного віку.

Здебільшого гра є одним завданням чи набором кількох головоломок, які повинен вирішити гравець. Типовими представниками означеного жанру є різноманітні задачі на перестановку фігур чи моделювання малюнка.

 Симулятори (імітатори). Гра має в назві певний префікс, наприклад: авто-, авіа-, спортивний та ін.

Отже, впровадження комп’ютерних програм та мультимедійних технологій у практику дошкільної освіти дає змогу:

 поєднати інноваційні дидактичні функції комп'ютера з можливостями традиційних засобів навчання;

 збагатити і наповнити виховний та навчальний процес новими формами роботи;

 створити інноваційні методики, що сприятимуть більш ефективному засвоєнню знань дітьми дошкільного віку;

 створити навчальні, розвивальні комп’ютерні ігри та впрви.

Отже, можемо зробити висновки, що використання інформаційних технологій значно підвищує зацікавленість дитини у навчанні, робить процес засвоєння нових знань та уявлень про оточуюче більш швидким та різнобічним, сприяє вдосконаленню та закріпленню старого матеріалу, розвиває логічне мислення, покращує пізнавальну активність, сприяє розвитку багатьох психічних процесів.