Субота, 21.09.2019, 13:02
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас, Гість
 

ОСОБЛИВІ ДІТИ

 

Публікації в даній рубриці спрямовані на те, щоб познайомити батьків та психологів із ознаками “особливих дітей“. Перейшовши за посиланням на кожну із тем, ви можете знайти різні відповіді на хвилюючі вас запитання . Крім того, ми публікуємо різні новітні дослідження в даній непростій галузі. 

Синдром раннього дитячого аутизму – порушення в розвитку емоційно-особистісної сфери дітей та підлітків. Дитина відчуває труднощі при встановленні емоційного контакту із зовнішнім світом. Проблемним стає вираження власних емоційних станів і розуміння інших людей. Труднощі виникають при встановленні зорового контакту, у взаємодії з людьми за допомогою жестів, міміки, інтонацій.

 

Мінімальна мозкова дисфункція (ММД)– недиференційований синдром легких неврологічних розладів, переважно у вигляді рухових, мовних і поведінкових порушень.

 

 

 

НОРМА ЧИ ПАТОЛОГІЯ – ДЕ МЕЖА? 5 ОСНОВНИХ ОЗНАК ПОРУШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

 

Психіатр – це, мабуть, останній лікар на прийом до якого записують батьки своїх дітей. Запідозривши невідповідність розвитку у дитини, мами та тата поспішають відвідати педіатрів, невропатологів, неврологів, а до психіатрів приходять часто коли вже втрачений дорогоцінний час. Чому? Мабуть, тому що страшно, батьки якомога довше відтягують момент постановки діагнозу…

Дивна поведінка дітей може сприйматися батьками, як впертість, списуватись на риси характеру, темперамент, спадковість поведінки одного з батьків.

Насправді, вчасне втручання в розвиток дитини може допомогти «вивести» її в норму.

Тому дуже важливо діагностувати відхилення якомога раніше.

Нижче наведені симптоми, які можуть вказувати на порушення в психологічному розвитку дитини вже з року. Наявність їх – привід звернути увагу і провести додаткове обстеження.

1. Відсутність слів. В нормі дитина від року до 1,5 повинна говорити 8-10 слів. Слова можуть бути не чіткими, але вони точно повинні для дитини щось означати. Насторожити повинні і постійні викрики окремих звуків.

2. Неадекватна емоційна реакція. Дитині тяжко розпізнати емоції і настрій. На посмішку мами дитина не реагує посмішкою, сердитий вираз маминого обличчя у дитини не викликає сум, розчарування, плач, страх. Неадекватна реакція на небезпеку (відсутність страху), відсутність тривожності в спілкуванні з незнайомими. Неадекватне вираження агресії та гніву. Аутоагресія.

3. Відсутність контакту. Дитина не виконує простих прохань (принести кубик, віднести рушник і т. д.). Як наслідок з нею дуже складно домовитись. Розмовляючи з дитиною, іноді може скластись враження ніби вона дивиться крізь вас, відсутній зоровий контакт.

4. Неадекватна поведінка – різкі рухи, тремор, тіки, рухи, які постійно повторюються.

5. Фантазії, схожі на галюцинації.Досвідчений психолог чи психіатр допоможе визначити, де фантазія, а де ознака психічного розладу.

Нехай ваші діти ростуть здоровими! І пам’ятайте – завжди краще виключити діагноз, ніж втратити дорогоцінний час.