Велике значення для дитини має форма, в якій ви оцінюєте результати її діяльності. В основі будь-якої оцінки має бути загальне позитивне ставлення до дитини. Тому у всіх випадках першим і основним принципом оцінки повинна бути похвала. А як, в такому разі, вказувати дитині на допущені нею помилки? Бажано, щоб загальна думка висловлювання з оцінкою була приблизно така: «Ти діяв дуже добре, але поки що тобі не все вдалося зробити правильно. Та наступного разу ти зможеш виконати завдання ще краще, ніж тепер». Після цього важливо вказати дитині, як саме ліквідувати помилки. Така оцінка дуже багато важить навіть тоді, коли результат роботи повністю негативний.

Детально проаналізуйте разом з малюком усі його помилки. Намагайтеся, щоб правильну відповідь дитина, знаходила, хоч і з вашою допомогою, але самостійно. Не поспішайте підказувати їй хід розв’язку завдання. Спершу перевірте, чи малюк зрозумів, що від нього вимагають. Потім запропонуйте виконати завдання ще раз. І якщо, незважаючи на усі спроби, справитися із завданням не вдається, натякніть, у якому напрямку це слід робити. Правильну відповідь повідомляйте лише тоді, коли усі інші можливості вже вичерпані. Обов’язково намагайтеся досягти того, щоб дитина зрозуміла, чому саме ця, а не будь-яка інша відповідь, є правильною.

  Багато дітей не завжди можуть пояснити знайдене ними вирішення через невпевненість у собі, підвищену комфортність (тобто залежність від чужої думки). Тому після неправильної відповіді не варто різко перебивати малюка: «Неправильно! Думай!». Краще спокійно спитати: «Чому ти так вважаєш?». Цікаво, що часто, навіть даючи неправильну відповідь, діти мають свою логіку вирішення завдання, і вона інколи буває цікава й оригінальна. А неординарність мислення свідчить про творчий тип особистості й заслуговує позитивної оцінки.

      Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про їх безпеку, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам'ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від Вас самих!